121.    Рекомендації МСА 5430 стосовно аудиту облікових оцінок.

Метою цього Міжнародного стандарту аудиту (МСА) є встановлення стандартів і надання рекомендацій щодо аудиту облікових оцінок, що містяться у фінансових звітах. Аудитор повинен одержати достатні та відповідні аудиторські докази стосовно облікових оцінок.

"Облікова оцінка" - це визначення приблизної вартості об'єктів обліку та суми статті за умови відсутності точних методів оцінювання, наприклад:

знижки для скорочення запасів і дебіторської заборгованості до їх попередньо оціненої вартості реалізації;норми для забезпечення собівартості основних засобів на весь попередньо оцінений строк корисної експлуатації; нарахований дохід;відстрочений податок; резерв на покриття збитків, понесених у результаті судового процесу; збитки від незавершених будівельних контрактів;

резерв на покриття претензій за гарантіями. Аудитор повинен розробити та виконати аудиторські процедури для отримання достатніх та відповідних аудиторських доказів щодо обґрунтованості облікових оцінок за даних обставин та відповідності розкриття, якщо це необхідно. Розуміння аудитором

суб'єкта господарювання та його середовища включно з внутрішнім контролем допоможе аудиторові ідентифікувати та оцінити ризики суттєвого викривлення облікових оцінок суб'єкта господарювання.Перевіряючи облікову оцінку, аудитор повинен обрати один підхід або поєднання таких підходів:огляд  і  тестування  процесу,  що  використовується управлінським персоналом для здійснення оцінки; використання незалежної оцінки для порівняння з тією, що

була підготовлена управлінським персоналом; або огляд подальших подій, які надають аудиторські докази обґрунтованості зробленої облікової оцінки.

Аудитор оцінює, чи точними, повними та відповідними є дані, на яких грунтується оцінка. Аудитор повинен оцінити, чи належним чином проаналізовано зібрані дані і зроблено прогнози, щоб сформувати обґрунтовану основу для визначення облікової оцінки. Аудитор повинен оцінити, чи має суб'єкт господарювання відповідну основу для основних припущень, що використовуються при здійсненні облікової оцінки. Оцінюючи припущення, на яких ґрунтується облікова оцінка, аудитор розглядає, чи вони:обґрунтовані з точки зору фактичних результатів попередніх періодів; відповідають припущенням, що використовуються для інших облікових оцінок; та  узгоджуються  з  відповідними  планами  управлінського персоналу. Аудитор перевіряє, чи є прийнятними формули, які використовуються управлінським персоналом при підготовці облікових оцінок. Така перевірка відображає знання аудитора про фінансові результати суб'єкта господарювання за попередні періоди, про практику, якої дотримуються інші суб'єкти господарювання галузі, та про плани управлінського персоналу, повідомлені аудиторові. Аудитор повинен виконати аудиторські процедури щодо процедур обчислення, якими користується управлінський персонал. Природа, час і обсяг аудиторських процедур залежатимуть від таких факторів, як складність розрахунку облікової оцінки, розуміння та оцінка аудитором процедур і методів, що використовуються суб'єктом господарювання при оцінюванні, та суттєвості оцінки в контексті фінансових звітів. Аудитор повинен (за можливості) порівняти облікові оцінки, зроблені для попередніх періодів, з фактичними результатами тих періодів, щоб:

а)одержати свідчення стосовно загальної достовірності процедур оцінки суб'єкту господарювання включно з відповідними заходами контролю;б)визначити необхідність коригування оціночних формул; та в)оцінити, скільки є розбіжностей між фактичними результатами та попередніми оцінками, і чи внесено, куди треба, відповідні коригування, та чи розкрита відповідна інформація. Аудитор повинен остаточно оцінити обґрунтованість облікової оцінки, ґрунтуючись на знанні бізнесу клієнта і того, чи узгоджується оцінка з іншими аудиторськими доказами, отриманими у процесі аудиторської перевірки. Аудитор повинен розглянути, чи є будь-які значні подальші операції або події, що впливають на дані та на припущення, які використовуються при визначенні облікової оцінки